Урок № 3. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель

Мета: з'ясувати, якими були передумови укладення Люблінської унії; розповісти, як на Люблінському сеймі відбулося об'єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в єдину державу; показати на карті територіальні зміни внаслідок Люблінської унії; охарактеризувати суспільно-політичні зміни на українських землях після Люблінської унії; сприяти формуванню в учнів аналітичного мислення на підставі особистого усвідомлення минулого; виховувати почуття гідності й поваги до минулого своєї Батьківщини.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні терміни та поняття: Люблінська унія, Річ Посполита, воєводства, федеративна держава.

Основні дати та події: 1 липня 1569р. — укладення Люблінської унії, створення держави Річ Посполита.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Бесіда

1. Охарактеризуйте становище основних станів українського суспільства.

2. Чим відрізнялося становище привілейованих і непривілейованих станів?

3. Які зміни відбувалися в розвитку сільського господарства?

4. Визначте характерні риси розвитку міст, ремесел і торгівлі в XVI ст.

Дидактична гра «Продовж розповідь» (за матеріалом попереднього уроку)

Правила гри. У грі учні по черзі повинні розповісти по одному реченню матеріал вивченої теми (гру можна проводити як з усіма, так і з окремими учнями класу). Виграє той учень, чиє речення буде останнім, у той час як інший(-і) вже нічого пригадати не може(-уть).

Перевірка творчого завдання

Обговорення есе, підготовлених учнями за матеріалом попереднього уроку, і заслуховування кількох робіт.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Актуалізація опорних знань

1. Які українські землі на середину XVI ст. перебували під польською владою?

2. Які українські землі на середину XVI ст. входили до Великого князівства Литовського?

3. Порівняйте становище українських земель під польською та литовською владою.

1. Передумови укладення Люблінської унії. с. 16

2. Люблінський сейм 1569 р. с. 17

Розповідь учителя

Для вирішення питання про об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в польському місті Любліні в 1659 р. зібрався спільний сейм представників привілейованих станів обох держав. Гострі суперечки щодо форми об’єднання тривали півроку. Литовська сторона виступала за створення федеративної держави, а польська — за інкорпорацію (включення) Литви до складу Польщі.

Робота з термінами та поняттями

Федеративна держава — союзна держава, яка складається з кількох державних утворень, кожне з яких, зберігаючи власні органи влади, підпорядковується загально-федеративним органам влади.

3. Суспільно-політичні зміни на українських землях після Люблінської унії. с. 19

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Із якою державою воювало Велике князівство Литовське з 1561 р.?

2. Коли відбувся Люблінський сейм?

3. Хто виступав проти укладення унії?

4. Коли була укладена перша унія між Литвою і Польщею?

5. За якого польського короля було підписано Люблінську унію?

6. Якою була позиція українських князів щодо можливого об’єднання Польщі й Литви?

7. Що таке федеративна держава?

8. Коли було укладено Люблінську унію?

9. Які воєводства були утворені польською владою на українських землях?

10. Які елементи управління зберігали за собою Литва і Польща згідно з унією?

11. Якими були позитивні наслідки унії для українських земель?

12. Які українські землі, за Люблінською унією, перейшли під польську владу?

Завдання

Складіть таблицю «Наслідки Люблінської унії для українських земель».

ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ	НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

Творче завдання

Польський король Сигізмунд II Август у виданому 6 червня 1569 р. привілеї про повернення до складу Польщі Київщини наголошував: «Київ був і залишається головою і головним містом Руської землі, а вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших, королів польських, була приєднана разом з іншими першими частинами (Підляшшям, Волинню і Брацлавщиною. — Авт.) до Польської корони». Чи поділяєте ви висловлену точку зору? Наведіть факти, які підтверджують вашу думку.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Дидактична гра «Три речення»

Правила гри. Учні повинні передати зміст розглянутого матеріалу трьома реченнями. Перемагає той, у кого ці три речення будуть найкоротшими і водночас найточніше відбиватимуть зміст уроку.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати § 2 (§ 2*) підручника.

2. Творче завдання. Користуючись додатковою літературою, підготувати розповідь про Люблінський сейм від імені українського князя, українського шляхтича, польського короля, польського шляхтича, польського магната, представника литовської знаті (на вибір).

Урок № 21. Початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Події 1648—1649 рр.

Мета: з'ясувати передумови Національно-визвольної війни; розповісти про Б. Хмельницького та його сподвижників, перші битви Національно-визвольної війни; охарактеризувати події початку війни; пояснити, у чому полягала висунута Б. Хмельницьким програма побудови Української козацької держави; охарактеризувати Збаразько-Зборівську кампанію, її результати та наслідки; визначити за картою напрямки походів українського війська в 1648—1649 рр., територію Української козацької держави за Зборівським договором та сусідніх держав; розвивати історичне мислення учнів, формувати вміння розглядати історичні події в конкретно-історичних умовах; виховувати у школярів кращі моральні якості.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні терміни та поняття: Національно-визвольна війна.

Основні дати та події: 22 січня 1648 р. — початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.; 1648—1657 рр. — Національно-визвольна війна українського на роду середини XVII ст.; 5—6 травня 1648 р. — битва на Жовтих Водах; 16 травня 1648 р. — битва під Корсунем; 11 —13 вересня 1648 р. — битва під Пилявцями; червень—серпень 1649 р. — облога Збаража; 5—6 серпня 1649 р. — битва під Зборовом; 8 серпня 1649 р. — укладення Зборівського договору.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Актуалізація опорних знань

1. Наведіть факти погіршення соціально-економічного становища та національно-релігійних утисків українського населення від польської влади.

2. Якими були причини козацько-селянських повстань у 20—30-х рр. XVII ст.?

1. Передумови та причини Національно-визвольної війни, с. 105

2. Б. Хмельницький та його соратники, с 106—107

3. Початок війни.

4. Битви на Жовтих Водах та під Корсунем.

5. Наростання визвольної боротьби. Битва під Пилявцями. с. 772

6. Визвольний похід українського війська в Галичину.

7. Програма побудови Української козацької держави.

8. Збаразько-Зборівська кампанія.

III. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Якими були передумови і причини Національно-визвольної війни?

2. Назвіть дату початку Національно-визвольної війни середини XVII ст.

3. Назвіть імена соратників Б. Хмельницького.

4. На які періоди поділяється Національно-визвольна війна?

5. Яка подія стала приводом до початку війни?

6. Якою була кількість повсталих, зібраних Б. Хмельницьким на кінець квітня 1648 р.?

7. Яким був кількісний склад козацьких і татарських військ у битві на Жовтих Водах?

8. Яку хитрість використали козаки, щоб перемогти в Корсунській битві?

9. Якими були результати битви під Пилявцями?

10. Чим завершилася облога Львова військами Б. Хмельницького?

11. До якого міста дійшло козацько-татарське військо під час свого першого походу?

12. Коли вперше Хмельницький висунув ідею створення автономної Української козацької держави?

13. Коли відбулася облога Збаража козацько-татарським військом?

14. Як розпочалася Зборівська битва?

15. Які воєводства переходили під владу гетьмана за умовами Зборівського договору? Покажіть на карті територію, підвладну гетьману за цим договором.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя

На кінець 40-х рр. XVII ст. політика, яку здійснювала Річ Посполита на українських землях, призвела до появи великої кількості незадоволених серед різних верств суспільства, що створило передумови до початку національно-визвольної боротьби.

Б. Хмельницький став лідером повстанців і разом зі своїми сподвижниками згуртував український народ для боротьби за свої права та свободи.

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. розпочалася після оволодіння військами Б. Хмельницького Запорозької Січі.

Блискучі перемоги, здобуті Б. Хмельницьким під час воєнної кампанії 1648 р., підтвердили полководницький талант гетьмана і правильність обраної ним тактики.

Підсумком Збаразько-Зборівської кампанії 1649 р. стало визнання польською стороною автономного статусу козацької України. Це не відповідало висунутій Хмельницьким програмі побудови Української козацької держави, але створювало основу для продовження визвольної боротьби.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати § 16—17 підручника.

2. За додатковими джерелами підготувати повідомлення за темою «Б. Хмельницький: його соратники та противники».

3. Розпочати складання таблиці «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.».

ПЕРІОД	ОСНОВНІ ПОДІЇ		ПІДСУМКИ (ЗА ПЕРІОДОМ)
	ВОЄННІ	СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ